Інформує Головне управління ДФС у Кіровоградській області

Роман Грущак: для фізичних осіб-підприємців змінено «правила гри»

Як зазначив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області Роман Грущак під час інтерв’ю місцевому телеканалу «ТТV», станом на 01 липня 2020 на обліку в податкових органах області перебувають майже 34 тисячі фізичних осіб – підприємців, з них 23 тисячі осіб провадять діяльність на спрощеній системі оподаткування та 11 тисяч – на загальній.

Для цієї категорії суб’єктів господарювання передбачено ряд змін до чинного законодавства щодо провадження підприємницької діяльності.

Так, з 02 квітня 2020 року внесено зміни до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу та збільшено граничні обсяги доходу для платників єдиного податку:

першої групи – з 300 тис. грн до 1 млн грн;

другої групи – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

третьої групи – з 5 млн грн до 7 млн гривень.

25 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни в оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, зокрема:

– для звітності з ПДВ запроваджується єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку);

– зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 відсотки.

– обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування виключено з переліку об’єктів, які не підлягають амортизації, вантажні автомобілі, а також уточнено перелік витрат в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів.

У то же час, збільшено у 2 рази штрафи для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків, зокрема, за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій – з 170 до 340 гривень.

 Щодо обмежень розрахунків фізичних осіб за допомогою платіжних карток

        Як повідомили у відділі фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Кіровоградській області, на сьогодні діючим нормативно-правовим актом, який визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України для суб’єктів господарювання, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення), затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 (зі змінами).

       Згідно з п.7 розділу ІІ Положення фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі до 50 000 грн. уключно. Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

     У той же час, вимогами Положення, а також іншими нормативно-правовими актами НБУ, не встановлено обмежень на здійснення розрахунків з використанням платіжних карток за товари/послуги, у тому числі через мережу Інтернет.

   Разом з цим зазначаємо, що ліміти або обмеження на здійснення розрахунків можуть бути встановлені емітентом, однак користувач має право їх змінити.

Щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

  Як повідомили у відділі адміністрування податку на прибуток, місцевих податків і зборів, екологічного податку, рентних платежів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області чинне законодавство зазнало змін у частині адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а саме:

  1. Викладено у новій редакції підпункт 252.4.1 пункту 252.4 статті 252 щодо переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування Рентною платою.

Так, встановлено, що виключення із об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою.

  1. Запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків.
  2. Ставку Рентної плати Для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.
  3. Уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати:

а)    коригування податкових зобов’язань на підставі виконання
надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових
зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів
корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як нафта та конденсат;

б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як нафта та конденсат.

Новації Закону № 466: змінено перелік підакцизних товарів та платників акцизного податку

 Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що 23 травня 2020 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Після внесених змін Законом № 466 відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 ПКУ є:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст.212 ПКУ) ;

фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (п.п. 212.1.3 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст.213 ПКУ (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (п.п. 212.1.6 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відс. спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, у разі порушення таких умов (п.п. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (п.п. 212.1.8 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

*ЗАКОН №466 за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX  

Надходження до місцевих бюджетів Кіровоградщини з початку цього року зросли на 5 відсотків у порівнянні з 2019 роком

 Кіровоградські платники податків протягом січня-липня 2020 року сплатили до місцевих бюджетів 3 млрд 231 млн гривень. Доходи місцевих скарбниць порівняно з аналогічним періодом 2019 року зросли на 152,5 мільйона, або на 5 відсотків.

Левову частку від загальної суми надходжень складає податок на доходи фізичних осіб. З початку цього року до бюджетів громад надійшло понад 2 млрд гривень, що на 89,3 мільйона, або на 4,6 відсотка більше, ніж за цей же період 2019 року.

Землекористувачі спрямували до скарбниць майже 480 млн гривень плати за землю. Індикативний показник виконано на 108,7 відсотка, додатково до прогнозу надійшло 38,3 млн гривень.

Підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, поповнили бюджети на 411,6 млн гривень та у порівнянні з січнем-липнем 2019 року збільшили відрахування єдиного податку на 35,2 мільйона, або на 9,3 відсотка.

Платники Кіровоградщини за сім місяців перерахували до бюджетів усіх рівнів майже 6 мільярдів гривень

За сім місяців 2020 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 5 млрд 951 млн грн, що на 483,5 млн грн або на 8,8 відс. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Індикативний показник виконано на 101,5 відсотків.

Так, до загального фонду державного бюджету впродовж січня – липня 2020 року надійшло 2 млрд 717,4 млн грн, що на 331,9 млн. грн або 13,9 відс. більше надходжень січня – липня минулого року. Індикативний показник виконано на 101,4 відсотків.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 3 млрд 231,1 млн гривень. Це на 152,5 млн грн або на 5 відс. більше фактичних надходжень січня – липня 2019 року. Індикативний показник виконано на 101,5 відсотків.

За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 2 млрд 612,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 120,6 млн гривень. Індикативний показник виконано на 101,9 відсотків.

З початку 2020 року власники нерухомості сплатили понад 40 мільйонів гривень податку на нерухоме майно

Протягом січня-липня 2020 року власники нерухомості юридичні та фізичні особи перерахували до місцевих бюджетів 40,1 млн гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Доведений індикативний показник виконано на 129,2 відсотка. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 13,7 відсотків, або 4,8 млн гривень.

Безперечними лідерами у сплаті податку на нерухомість, є власники об’єктів нерухомості – юридичні особи, внесок яких у місцеві бюджети за сім місяців 2020 року становить – 34,4 млн гривень. Рівень надходжень від них перевищив минулорічний показник на понад 4,6 млн гривень.

Фізичні особи – власники нерухомого майна перерахували до місцевих скарбниць 5,7 млн гривень податку на нерухомість, що на 206 тис. грн. або на 3,8% більше аналогічного періоду минулого року. Доведений індикативний показник виконано на 152,7 відсотки – додатково до прогнозу надійшло майже 2 млн гривень.

Нагадуємо, що законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:

► будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд  ДК 018-2000;

► будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

► основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

► будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

Списати заборгованість з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна до кінця серпня 2020 року

 Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 13 травня 2020 року №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592), внесено зміни до Закону України від                08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено      новим п. 915.

Згідно з нормами п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592 з урахуванням особливостей, визначених п. 915 Закону №2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (фізичним особам – підприємцям, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 (особам, які провадять незалежну професійну діяльність), частини першої ст. 4 Закону №2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592, зокрема:

  • фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
  • особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 розділу II Закону №592 положення п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 набули чинності з 03.06.2020 року.

Отже, у разі списання сум недоїмки, штрафних санкцій та пені на підставі п. 915 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та про зняття з обліку як платника єдиного внеску, – протягом 90 календарних днів з 03.06.2020 року.

Закон №466: деякі зміни щодо надання копій договорів для отримання податкової знижки

 Як повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області Роман Грущак, Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-ІХ) внесені зміни до підпунктів 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), відповідно до яких уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи послуги).

Також встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Стосовно надання копій договорів

Кожен випадок суспільних відносин, що виникають в процесі реалізації прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб регулюється спеціальними законами, які визначають порядок таких відносин.

За змістом положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Цивільне законодавство допускає укладання правочинів як в усній, так і в письмовій формах. Водночас спеціальне законодавство може передбачати обов’язкове укладання договору.

Таким чином, при застосуванні статті 166 Кодексу, зокрема щодо надання копій договорів за їх наявності, слід керуватися спеціальними законами, якими регулюється конкретний випадок цивільно-правових відносин.

 За матеріалами Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Кіровоградської митниці ДФС