Інформує Головне управління ДФС у Кіровоградській області

Робота з профілактики та попередження вчинення корупційних діянь працівниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області триває

 

З метою профілактики та попередження корупційних діянь серед працівників Головного управління ДПС у Кіровоградській області та відокремлених управлінь протягом жовтня – листопада 2019 року з 3 працівниками проведена профілактична робота за антикорупційною тематикою. Вказаним особам надано під підпис офіційні попередження щодо необхідності дотримання антикорупційного законодавства та недопущення протиправної поведінки.

Крім того, з початку діяльності обласного управління ДПС до Національного агентства з питань запобігання корупції направлено 2 повідомлення про вчинення колишніми працівниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області правопорушень, пов’язаних з корупцією, а саме: неподання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік та несвоєчасне подання декларації перед звільненням у 2019 році.

За жовтень – листопад за роз’ясненнями з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства до сектору з питань запобігання та виявлення корупції (далі – сектор) звернулись 53 особи, в тому числі особи, які працюють в Головному управлінні, кандидати на зайняття вакантних посад та працівники, які звільняються.

Сектором постійно здійснюється контроль за вжиттям в Головному управлінні заходів щодо запобігання, виявлення конфлікту інтересів та сприяння його усуненню, дотримання вимог законодавства по врегулюванню конфлікту інтересів.

Працівниками сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Кіровоградській області постійно проводяться навчання з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства та попередження проявів корупції. За період з жовтня по листопад 2019 року з працівниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено 9 навчань з питань запобігання та протидії корупції на теми: «Фінансовий контроль», «Правила етичної поведінки», «Відповідальність за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією», «Корупційні злочини» та з вивчення розпорядчих документів ДПС. З метою оцінювання отриманих знань щодо вивчення окремих положень антикорупційного законодавства та розпорядчих документів ДПС проведено комп’ютерне тестування.

За вказаний період на розгляд до сектору надійшли 2 звернення (одне колективне) про можливі неправомірні дії працівників Головного управління ДПС у Кіровоградській області під час виконання ними службових обов’язків. Проведеною перевіркою зазначені у зверненнях факти не підтвердились.

З метою притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» сектором ініційовано дисциплінарне провадження відносно працівника Головного управління за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого статтею 172 6 КУпАП (неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані).

Як оскаржити вимогу зі сплати єдиного соціального внеску?

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Про це під час інтерв’ю телеканалу ТТV, наданому у рамках проведення Всеукраїнського тижня права, розповів начальник юридичного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Євгеній Змеул.

Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 ПКУ визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону про ЄСВ, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п. 56.18 ПКУст. 102 ПКУ не застосовується.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ (тобто десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів).

Євгеній Змеул: Процедура оскарження податкових повідомлень-рішень у рамках проведення Всеукраїнського тижня права

 У рамках проведення Всеукраїнського тижня права начальник юридичного управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Євгеній Змеул в інтерв’ю телеканалу ТТV розповів про процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень.

Так, якщо платник податку вважає, що податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання і тому не згоден із податковим повідомленням-рішенням, він має право оскаржити його в адміністративному порядку згідно з ст.56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або до суду. При цьому рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, вже не може бути оскаржене в адміністративному порядку.

Зважаючи на строки давності, визначені ст.102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення. З урахуванням змісту ст.102 ПКУ цей строк становить 1095 днів з дня отримання платником податку оскаржуваного рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається не­узгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас п.56.19 ст.56 ПКУ передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 ст.56 ПКУ.

Отже, п.56.19 встановлює місячний строк оскарження податкових повідомлень-рішень з дня, що наступає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

У свою чергу абз.1 ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачено, що у випадку коли законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п.57.3 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. За змістом п.56.17 ст.56 ПКУ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

Отже, сума грошового зобов’язання не вважається узгодженою, у разі проведення платником податків процедури оскарження податкового повідомлення – рішення впродовж наступних 10 календарних днів після його отримання в адміністративному порядку або суду.

 При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.                Інакше у платника податків виникає податковий борг і йому направляється податкова вимога відповідно до ст.59 ПКУ, що дає право податковому органу на подальший арешт активів (податкову заставу) платника та примусовий їх продаж з метою погашення податкових зобов’язань.

Слід зазначити, що відповідно до статті 19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення як правовий акт індивідуальної дії оскаржується до адміністративного суду у строки, визначені п.56.18 ст.56 ПКУ, та у порядку, передбаченому КАСУ.

Про оскарження рішень податкових органів, – в інтерв’ю у рамках проведення Всеукраїнського тижня права

  Як зазначив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області Євгеній Змеул під час інтерв’ю телеканалу ТТV одним із прав платника податків, закріплених в ст.17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Відповідно до статті 56 ПКУ рішення прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Отже, із наведеної норми Кодексу випливає, що платник податків у випадку незгоди з контролюючим органом має право оскаржити:

  • рішення:
  • податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
  • будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу;
  • індивідуальну податкову консультацію. Це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;
  • узагальнюючу податкову консультацію. Це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Стосовно рішень контролюючих органів ПКУ передбачає два види оскаржень, про що зазначено у пп.14.1.7 ПКУ, а саме, оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені ПКУ за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Щодо оскарження узагальнюючих та індивідуальних податкових консультацій, то відповідно до п.53.2 ПКУ у судовому порядку платник податків може оскаржити саме наказ, яким затверджено узагальнюючу податкову консультацію, або надану платнику податків індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, якщо на думку платника податків відповідна консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору до окружного адміністративного суду.

Євгеній Змеул звернув увагу платників на те, що ПКУ передбачає два варіанти оскарження рішень контролюючого органу — адміністративний або судовий. Порядок судового оскарження визначено нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), а строки оскарження передбачено нормами як ПКУ, так і КАСУ.

Результати діяльності підрозділів  податкової міліції Кіровоградщини за 11 місяців 2019 року

 Протягом січня-листопада 2019 року за матеріалами оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 50 кримінальних правопорушень економічної спрямованості.

Закінчено розслідування та направлено до суду 19 кримінальних проваджень у тому числі одне кримінальне провадження відносно учасників організованої злочинної групи. 23 особам оголошено підозри про скоєння злочинів.

Припинено діяльність трьох «конвертаційних центрів» та двох «центрів мінімізації митних платежів».

Припинено діяльність чотирьох незаконних виробництв підакцизної продукції та вилучено з незаконного обігу підакцизних товарів на загальну суму 67,3 млн. гривень.

В результаті вжитих співробітниками податкової міліції Кіровоградщини заходів, бюджет додатково отримав 7,0млн  грн  за рахунок відшкодування збитків по закінчених кримінальних провадженнях, 10,7млн  грн за рахунок сплати донарахованих сум по суб’єктах господарювання, які користувалися послугами «конвертаційних центрів» та 5,3млн грн за рахунок додатково сплачено митних платежів.

Кіровоградська митниця ДФС інформує громадян про реорганізацію Кіровоградської митниці ДФС

Кіровоградська митниця ДФС інформує усіх зацікавлених осіб, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» розпочато процедуру реорганізації Кіровоградської митниці ДФС шляхом її приєднання до Дніпропетровської митниці Держмитслужби. 

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 19.11.2019 №30, у складі Дніпропетровської митниці Держмитслужби 08.12.2019 розпочнуть функціонування, як відокремлені структурні підрозділи, за місцем розташування у Кіровоградській області, наступні митні пости:

№ з/п Назва митного поста Адреса
1 Митний пост “Кіровоград” м. Кропивницький, вул. Тореза, 27В
2 Митний пост “Олександрія” Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Першотравнева, 43

Кіровоградська митниця ДФС  надає інформацію по зарахуванню коштів підприємств та громадян

Кіровоградська митниця ДФС попереджає усіх зацікавлених осіб, що зарахування коштів підприємств у вигляді авансових платежів на депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній казначейській службі України на ім’я  Державної фіскальної служби України буде здійснюватися до 19год.00хв. 06 грудня 2019 року.

Починаючи з 09 грудня 2019 року кошти авансових платежів   (передоплати) підприємствам необхідно перераховувати виключно на депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній казначейській службі України на ім’я  Державної митної служби України:

Рахунок-UA038999980000037343043115923

Банк отримувача-ДКСУ(Держказначейство)

МФО банку-899998

Отримувач-Державна митна служба України

Код за ЄДРПОУ-43115923

        Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами до/або під час митного оформлення, а також коштів, які сплачуються за порушення вимог митних режимів транзиту та тимчасового ввезення щодо товарів, що оформлювались із використанням книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А. кошти необхідно перераховувати на депозитний рахунок відкритий на балансі Державної казначейської служби України в Головному управлінні ГУ ДКСУ у Дніпропетровський області на ім’я   Дніпровської митниці Держмитслужби

Рахунок – UA238999980000037342143350935

Банк отримувача – ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області

МФО банку-899998

Отримувач-Дніпровська митниця Держмитслужби

Код за ЄДППОУ-43350935

Понад 9,6 млрд грн. податків і зборів надійшло від платників до зведеного бюджету Кіровоградської області

 Протягом січня-листопада 2019 року до зведеного бюджету Кіровоградщини від платників регіону надійшло 9 млрд 634,8 млн гривень податків і зборів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, сума надходжень збільшилася на 19,3 відсотків, що у грошовому еквіваленті дорівнює 1 млрд 557,1 мільйонів гривень. Індикативний показник виконано на 101,2 відсотки.

До загального фонду державного бюджету протягом одинадцяти місяців 2019 року мобілізовано 4 млрд 361,5 млн грн, що на 826,1 млн грн, або на 23,4% більше, ніж за відповідний період минулого року.

До місцевих бюджетів надійшло 5 млрд 267 млн гривень. Це на 732,5 млн грн, або на 16,2% більше фактичних надходжень січня-листопада 2018 року. Індикативний показник виконано на 104 відсотки.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 3 млрд 950,4 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 577,7 млн грн, або на понад 17 відсотків.

За 11 місяців 2019 року від платників Кіровоградщини на підтримку української армії надійшло 332,6 млн грн

 За січень-листопад 2019 року на підтримку української армії від платників Кіровоградської області надійшло 332,6 млн грн, що на 51 млн грн, або на 18,1відс. більше надходжень січня-листопада 2018 року. Індикативний показник виконано на 102,5 відсотків.

У листопаді від платників регіону надійшло 33,1 млн грн, а це на 2 млн грн., або на 6,6 відсотків більше ніж за листопад минулого року.

Платниками військового збору являються фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за сплату збору до бюджету є роботодавці, які нараховують доходи у вигляді заробітної плати своїм найманим працівникам. Ставка збору – 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню.

Попереджаємо платників податків Кіровоградщини про активізацію телефонних шахраїв

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє про те, що до суб’єктів господарювання, які перебувають на обліку в Онуфріївській ДПІ Олександрійського управління зверталися невідомі особи під виглядом начальника Онуфріївської ДПІ Олександрійського управління Єрмакової Тетяни Василівни з проханням про фінансово-матеріальну допомогу у вигляді грошових коштів готівкою або шляхом перерахування на картковий рахунок. Зловмисники використовують номери телефону 0507586312 та 0501339794.

У разі надходження дзвінків від імені керівництва та працівників Головного управління ДПС у Кіровоградській області з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог слід одразу повідомляти про це за телефоном (0522) 36-69-44.

Надходження ЄСВ по Кіровоградській області досягли майже 4 мільярдів гривень

Як повідомили в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області у січні-листопаді 2019 року платники податків Кіровоградської області перерахували 3 млрд 950,4 мільйонів гривень єдиного соціального внеску.

Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 577,7 млн грн або на 17,1 %.

Протягом листопада 2019 року фактичні надходження єдиного внеску склали 366,7 млн грн, що на 7,9% або 26,8 млн грн більше листопада минулого року.

Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється ДПС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальної допомоги.

 

 За матеріалами Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Кіровоградської митниці ДФС