Чи обов’язково укладати колективний договір після проведення атестації робочих місць за умовами праці?

Колдоговір на підприємстві укладається за ініціативою однієї зі сторін соціального діалогу, тобто представників роботодавця та трудового колективу. Які саме питання регулює колдоговір, наведено у ч. 2 ст. 13 КЗпП, серед них умови щодо охорони праці.

    Заходи з охорони праці визначені ч. 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ (далі — Закон № 2694). Проведення атестації робочого місця передбачене якраз як один із заходів з охорони праці.

    Атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводять не рідше ніж раз на п’ять років згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442 (далі —Порядок № 442).

    До початку роботи роботодавці зобов’язані проінформувати працівника під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги й компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колдоговору (п. 1 ч. 1 ст. 29КЗпП).

    Умови й охорону праці передбачають саме в колективному договорі (ч. 2 ст. 13 КЗпП). Власне в ньому й визначають періодичність проведення атестації робочих місць, але не рідше ніж раз на п’ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (абз. 1 й абз. 2 п. 4 Порядку № 442).

     Керівник повинен видати наказ про проведення атестації, у якому:

–   зазначити основні завдання атестації;

– затвердити склад, призначити голову та секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначити її повноваження;

установити строки та графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах;

– визначити взаємодію із зацікавленими держорганами та громадськими організаціями;

– визначити проектні чи науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці й участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

    Отже, укладення колдоговору на підприємстві — річ добровільна, а  забезпечення заходів з охорони праці, у т.ч. й атестація робочих місць за умовами праці — вимога законодавства (ст. 13Закону № 2694), обов’язкова до виконання.

 Чи можна провести атестацію робочих місць за умовами праці комісією підприємства?

    ВІДПОВІДЬ: Атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначають наказом керівника підприємства, у строки, передбачені колдоговором, але не рідше ніж раз на п’ять років. До складу комісії включають уповноваженого представника виборного органу первинної профспілкової організації, а за відсутності такої організації — уповноважену найманими працівниками особу (абз. 1 п. 4 Порядку № 442).

   До атестаційної комісії рекомендують включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, охорони праці, бухгалтерської служби, органів охорони здоров’я, представників громадських організацій (п. 2.2 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністра праці, Головного державного санітарного лікаря від 01.09.1992 р. № 41, далі — Методрекомендації № 41).

   Атестаційна комісія має забезпечити, зокрема:      

–  виявлення шкідливих i небезпечних факторів на робочих місцях. Оцінку умов праці з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248 (далі — ДСанПіН № 248);

–  установлення згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником (ЄТКД) відповідності найменування професій i посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт;

– заповнення Карти умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць;

– проведення атестації та складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із несприятливими умовами праці.

    Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств й організацій, атестовані органами Держстандарту та МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Держекспертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санепідемстанцій (п. 7 Порядку № 442).

    На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці: з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці; зі шкідливими та важкими умовами праці; зі шкідливими умовами праці (п. 6.2 Методрекомендацій № 41).

    Тож атестацію може проводити атестаційна комісія, утворена на підприємстві, але санітарно-гігієнічні дослідження повинні здійснювати підприємства, організації, лабораторії, визначені п. 7 Порядку № 442.

Кількість переглядів: 0