Дрібною голкою на полотні проведена дорога у майбутнє

В Олександрівці у День Незалежності України пройшла хода вишиванок  з тридцятиметровим прапором України.

 

Узор вручну , широка планка , 
легенький запах ковили, 
моя сорочка вишиванка , 
вся ніби сплетена з трави. 
Дніпра потоки,
степ, простори, 
по лівій й правій стороні. 
Червоно – чорні всі узори, 
мережив ряд на полотні.

Традицій пласт, легенди роду , 
духовний символ, оберіг, 
калини кущ, дівочу вроду, 
на полотні все хтось зберіг. 
Прості орнаменти, народні, 
тягучі як пісні з степів. 
Все актуально і сьогодні, 
хоча й прийшли з далеких днів.

Ви маєте вишиту сорочку? Тоді напевно точно у День Незалежності України вийшли на центральну вулицю Олександрівки. Взагалі було таке враження, що майже всі жителі райцентру тоді взяли участь у ході вишиванок. А до них додалися ще й представники сільських громад району. Варто відразу відзначити, що селище вже давно не збирало скільки бажаючих долучитися до цього заходу.

Серед них було багато молоді, людей похилого віку. Приходили навіть всією родиною з маленькими дітьми. Ось, приміром, родина Шаповалів Федора та Ольги взяли з собою однорічну внучку Катю. Дівчинка також була одягнена у вишиту сорочку. Звичайно, що вона ще дуже маленька, щоб зрозуміти всю важливість цього свята. Точніше, поки йде війна на Сході України, про святкування говорити рано. Того дня вся Олександрівщина демонструвала свій патріотизм, єдність  і волю до кращого життя рідної землі.

Людмила Ткаченко участь у ході вишиванок брала разом з донькою  Катею.  Дівчина – ровесниця незалежності України. Вона успішно закінчила Олександрівську школу №1, здобула освіту у Кіровоградському педагогічному університеті імені В. Винниченка, зараз викладає англійську мову в Новосотській школі.

Каті вишила сорочку  бабуся Тетяна Володимирівна Гладкова і подарувала на вісімнадцятиріччя.

  • Це дуже цінний для мене подарунок, – зазначила дівчина.

Дорожить своєю вишитою сорочкою й Вілій Скорець. Сорочці дев’яносто років! Її носив ще дідусь Вілія Павло Костянтинович Скорець з Тернопільщини, потім передав сину, а син вже своєму сину. Вілій також планує залишити цю дорогу для їх роду річ своїм синам.

Сорочка, у якій була я, також не з нових, а майже моя ровесниця. Вишила її  жителька Нижчих Верещак Мотрона Григорівна Ващенко. Але й до цього часу на ній полотно білесеньке, а нитки не втратили з часом своїх кольорів.

Ось так, у різнобар’ї сорочок, національних символів, з  гарним настроєм, пройшла колона селищем. Її окрасою став і тридцятиметровий прапор України, яким був свідком революційних подій Майдану.

А на центральній площі відбулися урочистості. З Днем Незалежності  України присутніх привітав голова районної державної адміністрації Сергій Шпирка. Разом з головою районної ради Миколою Марфулою вони вручили нагороди кращим трудівникам району.

Кожна сільська громада підготувала представлення. Тому звучали українські пісні та патріотичні вірші. Свою творчість дарували також учасники художньої самодіяльності районного  Будинку культури та районного центру дитячої та юнацької творчості.

Випадково з’ясувалося, що серед присутніх є й учасник АТО, капітан Національної гвардії Олександр Німченко, який після поранення і лікування, одержав короткотривалу відпустку додому. Саме його  за проявлені мужність і хоробрість під час виконання бойових завдань у східних областях Президент України нещодавно нагородив орденом Данила Галицького. Олександрівці вітали героя бурхливими оплесками.

 А над площею ще довгу лунали українські пісні.

 

Кількість переглядів: 114