Гомінкі джерела у пісенну покликали давнину

23 червня у велике православне свято Трійці, яке у народі ще називають Зелені свята, на Олександрівщині пройшло обласне свято фольклору “Невичерпні джерела”. Варто зазначити, що подібне свято  у нас  проводилося вперше.  Його організатори – обласний центр народної творчості та департамент культури, туризму та культурної спадщини ОДА.

Не випадково для всіх заходів “Невичерпних джерел” була обрана Розумівка – славний край, багатий історією. Тут ще витає дух відомого російського поета Олександра Пушкіна, який наче б на схилах Бондарського ставу під кронами тоді ще молодого дуба написав популярну і нині поему “Руслан і Людмила”. У селі з великою повагою і шаною ставляться до всього, що пов’язане з життям відомої за царських часів родини Раєвських. Адже основоположник її – генерал Микола Миколайович Раєвський – герой війни з Наполеоном. У Розумівці знаходиться його церква-усипальниця.

Саме тут і збиралися всі учасники свята. А приїхали вони з усіх куточків Кіровоградщини – Бобринецького, Новоархангельського, Новомиргородського, Ульяновського, Новоукраїнського, Онуфріївського, Новгородківського, Вільшанського, Долинського, Маловисківського, Олександрійського, Ульянівського, Петрівського, Устинівського, Добровеличківського, Знам’янського районів. Гості побували на недільній службі у Свято-Хрестовоздвиженській церкві, поклали квіти до пам’ятника воїнам-землякам та відвідали краєзнавчий музей села.

Олександрівщину на святі представляли два аматорські фольклорні колективи з Бірок – зразковий “Співаночки” та  народний “Бірківчани”, народні аматорські фольклорні колективи “Барвінок” з Розумівки, “Явір” з Кримок, “Вербиченька” з Бовтишки та „Джерельце” з районного центру дитячої та юнацької творчості.

А основна частина свята пройшла на  схилах Бондарського ставу. На офіційному відкритті присутніх привітали директор департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації Валентина Животовська та голова Олександрівської районної державної адміністрації Валерій Авксентьєв. Зокрема, Валентина Григорівна, у своєму виступі відзначила, що тут зібралися кращі з кращих фольклорних колективів, яким знайомі високі сцени Києва і Харкова, Дніпропетровська і Львова. І подякувала районній та сільській владам за підготовку та організацію “Невичерпних джерел”. Адже і змайстрована під старезним дубом сцена не гірша від обласних, і атмосфера – гостинна, сердечна та щира.

Олександрівщина, дійсно, має досвід проведення обласних заходів. Більше десяти років саме у нашому районі, у Бірках, вже проходить свято Козацької слави, яке збирає учасників і гостей також з усієї області. Ось тому у своєму виступі на урочистостях Валерій Авксентьєв і висловив припущення, а, можливо, й це обласне свято фольклору приживеться в Олександрівському краї.

Серед почесних гостей нинішнього свята –  народна артистка України Антоніна Червінська, представники літературного об`єднання “Степ”  та багато інших відомих в Україні талановитих людей.

І широко розносилися  українські пісні над лісом і ставом! „Летіла зозуля з гори та в долину”, „Коло наших ворітець”, „А в Параски карі глазки”, „Молодички молодії”, „А в барині за двором”, „Ой, на горі та й сухий дуб”… Між іншим, більшість з них – автентичні – не ті, які доводиться частенько чути, а ті, які вже рідко де збереглися. Та завдяки ось таким фольклорним колективам вони ще й зараз звучать, зігріваючи душу і серце. Лунали тоді й болгарські народні пісні „Ой, лозі, лозі” та „Бялу-віну”, які виконали учасники народного аматорського болгарського фольклорного автентичного колективу „Сяданка” з Вільшанського району. До речі, успішно справилися з ролями ведучих  Ірина Гриневич та Микола Сирота.

А в які яскраві, самобутні  українські костюми були одягнені учасники свята. Приємно, що й гості одяглися по-святковому, у більшості – у вишиванки. Приходили сюди родинами – з дітьми та внуками.

Порадували присутніх також виставки  декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва народних умільців нашого району. Умільці з Несваткового представили вироби з дерева, з Цвітного – петриківський розпис, вишиті рушники, скатертини, серветки, сорочки – з Кримок і Голикового, Олександрівки і Бірок, Івангорода і Підлісного…

Крім цього багато було сувенірної продукції з народними українськими елементами, які виготовлені власноруч. Веселі  домовики, різнокольорові браслетики, віночки, сережки, намисто, іграшки з тканин, картини… І жваво йшла продаж-купівля.

Співали та веселилися схили  давнього ставу до пізнього вечора. Мабуть, старезний дуб такого ще не бачив за свою тристалітню історію. Тихо шелестів листям і  радів – нинішнє покоління ще зберігає пісенну творчість прадідів!

Кількість переглядів: 69