Олександрівський районний краєзнавчий музей


ЗАЛАМИ  ОЛЕКСАНДРІВСЬКОГО РАЙОННОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

 

Експозиція Олександрівського районного краєзнавчого музею розміщена у п’яти залах.

Крім того, ми раді зустріти відвідувачів у кімнаті-музеї Левка Мацієвича.

 

 

ІСТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВЩИНИ ГУБИТЬСЯ У ТЕМРЯВІ ВІКІВ…

 

 У першому залі музею відображено історію Олександрівського району з найдавніших часів до 1917 року. Тут можна побачити археологічну колекцію знарядь праці давніх людей, зброю, уламки посуду та інші речі племен чорноліської та черняхівської культур,  скіфів. Ви дізнаєтесь про перебування у краї давньоруських князів Святослава і Рюрика, почуєте легенду про місто Біргород. Безперечно, зацікавить відвідувачів й експозиція про добу козаччини, адже селом Бірками володів гетьман Богдан Хмельницький, тут він приймав послів іноземних держав, збирав військо для походу проти Польщі. Доказом існування козацького села є численні предмети ХУІІ століття, знайдені у Бірках і представлені в музеї. Експонуються також предмети побуту кримських татар, фрагменти речей з  палацу польських королів у Кракові, хоругва козацької доби тощо. Досить широко представлена історія краю в ХУІІІ –  початку ХХ століть. Це  колекції черепиці та цегли, ікон, рушників, цвітнянської кераміки  та інших предметів побуту. Експозиція розповідає про героя Вітчизняної війни 1812 року, генерала Миколу Раєвського та членів його родини, серед яких знаменита Марія Волконська, декабристів,  письменників Міхала Грабовського та його гостей Тараса Шевченка і Пантелеймона Куліша,  київського цивільного губернатора Івана Фундуклія, іменем якого названо залізничну станцію в Олександрівці. Не залишить байдужою й експозиція про земляків-учасників  першої світової війни.

 

УКРАЇНСЬКА ХАТА ТА РАРІТЕТИ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

 

 Приверне увагу відвідувачів експозиція «Українська хата початку ХХ століття», де представлені різні предмети народного побуту. За роки існування музею в ньому накопичилась велика кількість предметів селянського побуту кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. При  проведенні останньої реекспозиції виникла ідея створити з них окрему експозицію. Відгородили частину залу історії 20-х – 30-х років ХХ століття і зробили над ним навіс у вигляді очеретяної стріхи. З села Івангорода були привезені старовинні мисники, де розмістили глиняний посуд різних керамічних центрів. У хаті розмісили манекен, одягнений у жіночий український одяг, прикрашений намистом, дукачами. Поставили у хаті дерев’яні ночви, сита, мотовило, скриню, прядку. Скриня слугує умовною межею з господарською частиною хати, в якій чого тільки немає! Ціла колекція рублів (найстаріший датований 1898 роком), гребенів, коліс,  вагів, кошолок, мірок і мірчуків, сап, вил, ціпів… Тут і олійниця, і дуплянка для бджіл, і лава, і поличка для хліба, ковальські інструменти, «реманент» для воза. Всього не перелічити. Поруч з хатою виставлені ступа, маслобойка, крупорушка.

Буремним 1920-1930-м рокам присвячено другий зал музею. Відвідувачі дізнаються про події громадянської війни в краї, зокрема побачать гроші холодноярського отамана Пилипа Хмари і Нестора Махна. До речі, на території Олександрівського району за наказом батька Махна був убитий інший отаман Григор’єв. Свідками епохи стали документи і фотографії учасників колективізації і культурної революції на селі.  Відведене місце й ушануванню пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років та сталінських репресій.  Доповнюють розповідь про довоєнний радянський час численні предмети побуту.

 

У ГРІЗНІ РОКИ ВІЙНИ

 

 Історія краю в роки Великої Вітчизняної війни складає експозицію третього залу. Кулемет “Максим”, фрагменти рушниць та автоматів, гранати, гільзи снарядів, патронів, радіоприймач і репродуктор, солдатські фляги  та інші речі переносять у полум’я війни. Численні документи розповідають про фашистський терор в краї, рух опору окупантам, визволення району. Чільне місце відведене землякам-Героям Радянського Союзу та повним кавалерам ордена Слави. Зокрема представлені їх особисті речі. Доповнюють експозицію  твори художників про війну.

 

ВІД ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ДО НАШОГО ЧАСУ

 

 Четвертий зал присвячений історії краю у післявоєнний час, сьогоденню, славним землякам та природі Олександрівщини.

Відкривають експозицію фотографії руїн 2-го імені Петровського цукрозаводу. Далі йде розповідь про те, як підприємство стало одним з найпотужніших на Кіровоградщині. Велика заслуга в цьому дійсного члена Академії інженерних наук України, автора багатьох винаходів у галузі цукроваріння, головного інженера  Юрія Цюкала, про якого теж є матеріали в музеї.

Окремі експозиції присвячені учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та житомирянам-переселенцям із зони радіоактивного забруднення в село Несваткове, воїнам-інтернаціоналістам, розвитку культури в районі.

Через Олександрівщину проліг магістральний газопровід “Союз”, який споруджувала молодь Німецької Демократичної Республіки. Про їх працю розповідає один з розділів залу. Тут можна побачити навіть автограф Егона Кренца – останнього керівника НДР, а в час будівництва газопроводу –  молодіжного лідера країни.

Представлена в експозиції і символіка краю.

Велике місце відведене землякам, які уславили край. В експозиції представлені музейні предмети про члена-кореспондента Російської академії наук, генерал-майора Бориса Кузика, генерал-лейтенанта Анатолія Троца, заслуженого юриста України, українського державного і політичного діяча Сергія Пересунька, заслуженого журналіста України Василя Бирзула, доктора фізико-математичних наук, професора Адольфа Федорченка,  двічі Героя Соціалістичної Праці Йосипа Шліфера, народного артиста СРСР Гната Юру, Героя України, керівника хору імені Григорія Верьовки Анатолія Авдієвського, інших земляків, які носять звання Героя Соціалістичної Праці чи інше почесне звання. Зацікавлять відвідувачів книги письменників земляків з їх автографами.

Любителі спорту можуть оглянути розділ про спортсменів, які у свій час стали чемпіонами і призерами світу, СРСР, України, побачать їх трофеї.

Відразу приверне увагу макет ракети, виготовлений юними техніками Олександрівки під керівництвом Степана Кононенка. А це моделі ракет, які показали найкращі результати на всесоюзних і республіканських змаганнях юних авіа- і ракетомоделістів. Саме в цій малій авіації починав свій шлях до космонавтики конструктор ракетно-космічної техніки Володимир Ковтун. Йому довелось працювати над багатьма проектами. Про це свідчать не тільки фотографії, а й, наприклад, пропуск Володимира Ковтуна в  американський Хьюстон та ще чимало цікавих експонатів, пов’язаних з косміфчними дослідженнями.

 

ДИНОЗАВРИ ЗАГИНУЛИ ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ НА ОЛЕКСАНДРІВЩИНІ

 

 Природничий відділ показує неповторну природу краю. Хочете побачити кістки мамонта,  кита цитотерія, ріг тура, відбитки давніх молюсків і рослин,  то приходьте в музей. Поруч знайдете колекцію гірських порід і мінералів, виявлених олександрівськими геологами. Ви ще не бачили бовтиські горючі сланці й олександрівське буре вугілля? А камені, оброблені льодовиком? Є у природничому відділі й експонати про флору й фауну краю.

Між іншим, Олександрівський район розташований на місці, де  65 мільйонів років тому упав гігантський метеорит, що спричинив загибель динозаврів. І про це теж розкажуть у музеї.

 

ХУДОЖНІЙ ВІДДІЛ ЗДИВУЄ

 

 Значний мистецький потенціал Олександрівського району дав можливість створити в Олександрівському районному краєзнавчому музеї художній  відділ, де експонуються картини різних напрямків, скульптури, вишивки, роботи з соломки, твори різьбярів, декоративні вази тощо. Тут представлені  твори місцевих художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва С. Мухи, Д. Волошаненка, І. Руденка, І. Кривенка, І. Уманця, М. Ніколенка, В. Величка, Ф. Лагна, В. Кірмана. Художній відділ репрезентує й художників Кіровограда. В Олександрівському районному краєзнавчому музеї можна побачити художні твори Михайла Надєждіна, Володимира Федорова, Миколи Добролежі, Бориса та Юрія Вінтенків. Черкаси представлені твором Олександра Шепенькова. Художній відділ дає можливість відвідувачам музею ознайомитись з творчістю російських художників Олександра Прищепи, Віталія Лобачова, Володимира Рябчикова, Михайла Абрамова, Валерія Копейка, Юрія Шевченка, Віктора Кірмана, Неллі Кірман, які творять у Ростові-на-Дону. Більшість з них мають українське коріння, тож погодились на співпрацю з олександрівським музеєм.

Крім художнього відділу твори мистецтва експонуються і в інших відділах музею. У залі сучасної історії демонструється колекція цвітненської кераміки. Це не лише миски, глечики, куманці, а й керамічні скульптури «Лев», «Баранець», «Пастух», «Українка» та інші. Поруч – виставка робіт заслуженого майстра народної творчості України Якова Михайловича Брюховецького – останнього майстра, який походить з села Головківки Чигиринського району Черкаської області і працює у стилі головківської кераміки. У тій же вітрині – глиняні іграшки – роботи Галини Кірман. Прикрашає зал машинна вишивка Марії Куксінської «Герб Олександрівки».

В інших залах виставлені скульптурні роботи москвича Бориса Бучкова (бюст Героя Радянського Союзу Никифора Євтушенка) та народного художника СРСР Сергія Меркулова (посмертна маска Володимира Леніна). 

 

КІМНАТА-МУЗЕЙ Л. М. МАЦІЄВИЧА

 

Своєрідним продовженням авіаційно-космічної експозиції Олександрівського районного краєзнавчого музею стала кімната-музей Левка Мацієвича, відкрита 2003 року в будинку, де народився піонер авіації, автор першого у світі проекту авіаносця, одного з перших у світі гідропланів, багатьох проектів підводних човнів, один із засновників першої в Наддніпрянській Україні політичної партії, перша жертва російської авіації.

У філіалі Олександрівського районного краєзнавчого музею ви побачите численні фотографії і документи, що розповідають про багатогранне життя і діяльність сина неба і землі. У музеї зберігаються речі побуту того періоду, макет літака “Фарман-4”, на якому літав і загинув авіатор.

 

 

Сайт Олександрівського районного краєзнавчого музею

Кількість переглядів: 354