Про унормування дистанційної роботи та інші зміни у законодавстві про працю

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (набрав чинності 02.04.2020) внесено зміни до низки законодавчих актів України. Зокрема, внесено зміни й до Кодексу законів про працю України.
Вказаними змінами, серед іншого, визначено, що при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу, трудовий договір має укладатися обов’язково в письмовій формі.

У новій редакції викладено статтю 60 “Гнучкий режим робочого часу”. Визначено, що за погодженням між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково, як при прийнятті на роботу, так і згодом. Під таким гнучким режимом робочого часу мається на увазі форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати:
фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
час перерви для відпочинку і харчування.
Враховуючи реалії сьогодення встановлено також, що на час загрози поширення епідемії, пандемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) роботодавця без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
Унормовані також питання дистанційної роботи. Дистанційною (надомною) роботою є форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. Виконання надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
У новій редакції також викладено статтю 113 “Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)”.
З повним текстом змін до Кодексу законів про працю України є можливість ознайомитись у мережі Інтернет на правових сайтах.

Кількість переглядів: 1