Прийомна сім’я

Прийомна дитина – це обділена дитина, вона відчуває свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Для боротьби з цим в Україні цілеспрямовано проводиться значна робота зі створення нової форми державної опіки – інституту прийомної сім’ї. Це надає можливість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, рости та виховуватися в сім’ї. 

Що ж таке прийомна сім’я? Прийомна сім’я – це сім’я (або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі), що добровільно за плату взяли на виховання та для спільного проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Прийомні діти не мають батьків та інших родичів, які б могли турбуватися про них. Вони мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. У таких випадках прийомна сім’я допомагає цим дітям здобути повноцінну родину. 

Прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками та іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду. 

Форми стосунків прийомних дітей із біологічними батьками та іншими родичами визначаються органами опіки та піклування за погодженням прийомних батьків. Прийомні батьки-вихователі отримують від держави заробітну плату, набувають трудовий стаж і мають на кожну дитину щомісячну матеріальну допомогу. 

Контролем і супроводом прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу займаються Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 
       Прийомну сім’ю обов’язково відвідує соціальний працівник, який надає соціальні послуги та консультації. По-перше, він дізнається, чи може сім’я взагалі бути прийомною. Також проводить бесіди з батьками про прийомну сім’ю і радиться, як вирішити деякі загальні та конкретні соціальні питання. Крім того, соцпрацівник проводить бесіди і з прийомною дитиною. Наодинці з нею він дізнається її  думку та почуття щодо прийомної сім’ї. 

Якщо в прийомній сім’ї вже є діти, то можуть виникнути небажані проблеми. По-перше, сімейній дитині може не сподобатися прийомна. По-друге, прийомна дитина може бути плаксивою, сумною або дуже сердитою. В результаті виникають непорозуміння з навмисним понівеченням та ламанням іграшок. По-третє, не виключено, що доведеться дозволити батькам приділяти більше уваги прийомній дитині. Можливо, також що навіть буде потрібно поступитися для прийомної дитини місцем у кімнаті. 

      І все ж таки, незважаючи на чимало проблем, пов’язаних із вихованням прийомних дітей у сім’ях, ця благородна, гуманна справа знаходить підтримку в суспільстві. Підтвердження тому – зростаюча кількість сімей, що зважуються на рішучий і відповідальний крок – стати батьками-вихователями для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Кількість переглядів: 98