Рекомендації, як запобігти отруєнню бджіл пестицидами

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації та і інший спосіб попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.

При цьому необхідно вказати:
– точну дату обробки;
– територію і культури;
– назву препарату;
– ступінь токсичності препарату і строки ізоляції бджіл.
Крім того, для оповіщення пасічників доцільно використовувати всі можливі шляхи (телефон, безпосередній об’їзд пасік, інформування через органи місцевого самоврядування).
Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск та посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Не менш важливим є вибір препарату – для хімічного захисту рослин повинні застосовуватися тільки ті пестициди, які зареєстровані та дозволені ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Ні в якому разі не можна застосовувати сумнівні препарати – лише тільки засоби захисту рослин від виробника. Норма витрат препарату також має відповідати рекомендованій.
На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл (небезпечний для бджіл або безпечний для бджіл).
Серед дозволених ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, до використання в Україні” безпечним для бджіл є інсектициди: ”Біскайя”, ”Каліпсо” та ”Моспілан”.
Ключовим аспектом захисту рослин є обґрунтованість хімічного захисту. Обробка посівів та інших об’єктів повинна проводитися тільки після попереднього обстеження посівів сільськогосподарських культур агрономом із захисту рослин та встановлення доцільності проведення хімічного обробітку, тобто коли чисельність шкідливих організмів перевищує економічний поріг шкодочинності.
Розміщення й облаштування пасік визначено ”Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл”, яка затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 року № 9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.01.2001 року за № 131/5322, Законами України ”Про бджільництво” та ”Про оренду землі”. Згідно додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 року № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об’єктів становлять 300 м., при авіаційній обробці до 1000 м.
Обробки нектароносів, пилконосів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10 години) та вечірні (18-22 години). Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
В деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:
– оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;
– знесення пестицидів з обробленої площі на сусідні медоносні угіддя;
– нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні роси із листя або міжвузлів.
Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм мають виняткове значення для попередження отруєння бджіл. Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях, якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння і бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.
Зокрема відповідно до статті 38 Закону України ”Про бджільництво” відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:
– неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;
– порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.
Пунктом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9, передбачено інформування власників пасік за три доби до хімічних обробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату щодо місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 ”Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України” забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. п.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Ще одне важливе правило для сільськогосподарських виробників:
– повідомлення населення про обробку з метою запобігання отруєння людей пестицидами згідно з розділом 6. п. 6.1., пп 6.1.7.,
СанПін 8.8.1.2.001-98 попередньо, але не менше ніж за дві доби перед початком проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів, а також бджолярів про місця та строки і методи застосування пестицидів.
Хто має контролювати виконання цих норм? По – перше, важлива особиста відповідальність самих виробників. Про це неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних служб, сільгоспвиробників та бджолярів. По друге, керівники головних управлінь агропромислового розвитку областей мають узгодити з сільгоспвиробниками плани-графіки застосування пестицидів і агрохімікатів в розрізі районів.
Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації та іншими можливими шляхами щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району. Тому рекомендується ще раз уважно перечитати вищезазначені норми та інструкції. Бо співпраця агровиробників та пасічників є не лише запорукою збереження екологічно безпечного середовища, але й важливим фактором підвищення урожайності та екологічного потенціалу галузі в цілому.
Для уникнення конфліктних ситуацій бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог – реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв’язок з сільгоспвиробниками та органами виконавчої влади.
Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити лікар ветеринарної медицини, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи. В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці:
– відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі
5-7 км. від місця знаходження пасіки;
– хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ;
– характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння);
– сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.
Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами до уповноваженої лабораторії направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження. При відборі біоматеріалу складається акт відбору.
Для хімічного дослідження у лабораторію надсилають загиблих бджіл у кількості 400-500 трупів, 200 г. відкачаного не запечатаного меду та 50 г перги в стільнику від 10 % бджолосімей з характерними ознаками захворювання а також 500-1000 г зеленої маси рослин з ділянки, яку відвідують бджоли.
Зразки поміщують в скляні банки, запечатують кожен окремо і в день відбору надсилають із супровідним листом та пакетом документів на лабораторні дослідження. При цьому потрібно вказати діючу речовину пестициду.
Наголошується, що біоматеріал потрібно доставляти до лабораторії якомога в найкоротший термін. При цьому біоматеріал має зберігатися та транспортуватися в термосі з льодом.
Обов’язковою умовою є відбір аналогічних контрольних зразків.
Окрім цього, згідно з порядком проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:
– отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку в установі ветеринарної медицини;
– поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня
2000 року) № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
23 жовтня 2000 року за № 737/4958;
– отримати ветеринарне свідоцтво за формую № 1-Вет на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
– при отримані повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України ”Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).
Порушення вимог ст. 21 Закону України ”Про захист рослин” та
ст. 38 Закону України ”Про бджільництво” тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Кількість переглядів: 1