Що необхідно знати про оподаткування об’єктів спадщини (дарування)

З 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.

Відповідно до підпункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 статті 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Оподаткування об’єктів спадщини (дарування) залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (підпункт «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 розділу ІV ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

За ставкою 5 відсотків оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18 відсотків застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 відсотків та 18 відсотків, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2021 року) за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі.

У разі якщо платник податку, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) надати річну декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності все одно подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Окрім того, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, то вона все одно повинна подавати декларацію до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).

Зазначена норма передбачена підпунктом 164.2.10 статті 164; пунктами 174.2 та 174.3 статті 174 та пунктом 179.2 статті 179 ПКУ.

       Олександрівська ДПІ 

       Головного управління

       ДПС у Кіровоградській області

Кількість переглядів: 15