Соціальний захист працівників, призваних на військову службу у зв’язку з мобілізацією

Згідно з нормами статті 17 Конституції України держава зобов’язується забезпечити соціальний захист громадян, які виконують покладений на них військовий обов’язок.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та іншими законами. 

27 березня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон                      № 1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» (набув чинності з 1.04.2014).

Внесеними змінами, зокрема, до статті 119 Кодексу законів про працю України, передбачається збереження за працівниками, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, але не більше одного року, місця роботи, посади і середнього заробітку.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців у разі призову їх на військову службу під час мобілізації виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації. 

Внесено зміни щодо порядку вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаних з виконанням заходів під час мобілізації. 

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644, а також Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 12.03.2007 № 80.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів Державного бюджету України військовими комісаріатами.

Військовозобов’язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів та резервістам з числа непрацюючих на весь термін виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов’язаним, призваним на збори, підприємства, установи та організації подають до військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, котрі акцептуються першими відділами (відділеннями) військових комісаріатів і передаються до фінансово-господарчих відділень для оплати. 

До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, встановленою Інструкцією № 80.

Середній заробіток військовозобов’язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема, постанови КМ України від 8.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до ч. 3 ст.119 Кодексу законів про працю України працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на термін такого призову, але не більше одного року.

Для оформлення тимчасової відсутності працівника на підприємстві (установі, організації) видається наказ про його увільнення від роботи на час призову на військову службу під час мобілізації на підставі отриманих працівником від військового комісаріату документів (мобілізаційного посвідчення, повістки або розпорядження військового комісара).

Кількість переглядів: 26