Спадкування в Україні

В межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», завданням якого є забезпечення українців інформацією про права, гарантовані їм Конституцією і законами України, проводимо подальше роз’яснення порядку спадкування в Україні.

Вказані правовідносини регулюються книгою 6 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1216-1308).

Спадкодавцем вважається особа яка померла та залишила спадщину ( права та обов’язки), а ті особи до яких переходять ці права та обов’язки є спадкоємцями.

Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов’язки особи як кредитора або боржника.

Спадкодавцем може бути лише фізична особа за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Також спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Особа може успадкувати спадщину двома способами – за заповітом і за законом.

Переважне право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

При цьому своїх спадкоємців спадкодавець призначає за власною волею особисто незалежно від родинних зв’язків і закріплює це у письмовому розпорядженні (заповіті), який посвідчується нотаріально.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини  право на спадкування одержують особи, визначені законом ( спадкоємці І – V черги).

До спадкоємців, які прийняли спадщину відносяться:

  • особи, які постійно проживали разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини і не відмовились від її прийняття. Цей факт може підтверджуватись довідкою відповідного органу за місцем проживання (реєстрації) спадкодавця або рішенням суду, яке набрало законної сили.
  • малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, які були такими на час відкриття спадщини.
  • особа, яка подала до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк ( до 6 місяців).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6-ти місячного строку, подавши про це відповідну заяву до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса.

Це обов’язково потрібно зробити у випадках, коли спадкоємець постійно проживав та був зареєстрований разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини і не бажає її отримувати.

Спадкоємець, який спочатку подав заяву про прийняття спадщини, може в установлений законом строк відмовитись від її прийняття, відізвавши попередню заяву

Якщо спадкоємець протягом 6-ти місячного строку не подав заяву про прийняття спадщини і не проживав постійно разом із спадкоємцем на час смерті за однією адресою він вважається таким, що не прийняв її.

У разі, коли такий спадкоємець бажає прийняти спадщину, то за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, він може подати відповідному нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають такої згоди, або у різі відсутності спадкоємців, які вже прийняли спадщину, за умови наявності поважної причини пропущення строку прийняття спадщини, особа може звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

Відділ «Олександрівське бюро правової допомоги» Олександрійського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 63Тел.: (05242) 3-25-98.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Кількість переглядів: 14