Способи покарання дитини

Тема покарання дитини розглядається з різних боків і під різними кутами. І в наші дні існують прихильники грубої сили по відношенню до дітей, однак, більшість психологів все ж негативно ставляться до подібних методів покарання.

В основному покарання можна розділити на тілесне і психологічне.

Під тілесним покаранням слід розуміти використання ременя, потиличники, ляпаси і так далі. Такий вид покарання тільки залякує дитину і ніяк не може служити виховним засобом.  

Батьки, караючи дитину за допомогою фізичної сили, діють імпульсивно, під впливом почуттів гніву і роздратування. Це відбувається через безсилля дорослої людини впоратися зі своїми емоціями. Тобто, караючи дитину в пориві гніву, батьки демонструють свою слабкість і некомпетентність . Відповідно, у дитини в підсвідомості відкладається недовіра та неповага до батьків та стах перд грубою силою. На підставі цього дитина починає обманюваьт, застосовувати силу до слабших від себе та уникає будь-якого контакту з батьками.

До психологічних методів покарання відноситься будь-який вплив на дитину, яке обмежує його дії в тій чи іншій мірі, психологічне покарання дітей є наслідком певного проступку. Тут так само, як і при тілесному покаранні, слід розглядати емоційний стан батьків. Будь-яке покарання без розуміння глибинних процесів, які відбуваються з малюком, може спричинити незворотні наслідки. Більше того, багато психологів наполягають на «вето» на покаранні для дітей менше п’яти років. А от починаючи з п’яти і до п’ятнадцяти років — це період, в який слід обмежувати дитину. Однак, забороняючи щось дитині, батьки не повинні маніпулювати нею, залякувати і принижувати.

Основні проблеми між дітьми і батьками виникають тоді, коли психологічні покарання переростають в моральний терор. Дитина відчуває себе приниженою, нелюбимою, самотньою. І якщо до фізичних покарань більш схильні чоловіки, то психологічний тиск найчастіше надають матері. Тому слід повторитися, що до покарань варто вдаватися тільки в крайніх випадках-тоді, коли це дійсно має принести благо дитині, а не продемонструвати авторитет батьків.

Якщо вже вирішили покарати дитину, то необхідно  дотримуйтеся таких правил:

— Дитина повинна заздалегідь знати, за які провини і в якій формі вона буде покарана;

— Караючи, скажіть за що, аргументуйте, вимовляючи слова рівним спокійним голосом;

— Дитина повинна відчувати, що, не дивлячись на деякі обмеження, його все одно люблять;

— Критикуйте проступки, а не дитину;

— Не принижуйте і не ображайте;

— Покарання повинно мати тимчасові рамки;

— Карайте відразу, або не карайте взагалі.

Також можна зовсім обійтися без покарань. Однак для цього батькам необхідно постійно самовдосконалюватися, вчитися розуміти і відчувати дитину, а головне — довіряти. У сім’ї, в якій фундаментом є любов і повага, покарання можна звести до мінімуму, або не вдаватися зовсім.

Кількість переглядів: 177