«Торгівля людьми»

      

В наш час торгівля людьми стала настільки звичайною справою, що посідає друге місце за прибутковістю після нелегальної торгівлі наркотиками. За своєю природою торгівля людьми майже у всіх випадках має транснаціональний організований характер, оскільки в процесі її здійснення залучаються представники злочинного світу різних країн, а потерпілих від цих злочинів можуть переміщувати через цілий ряд державних кордонів. Торговець людьми відбирає у жертви основні права людини : свободу пересування та вибору, контролювання свого тіла й розуму, а також свого майбутнього.

       Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялась жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з”явився термін “біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.

       У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає “Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

      Для України торгівля людьми в її сучасному розумінні постала наприкінці ХХ ст., зокрема після розпаду СРСР. Сукупність соціально-економічних умов, специфіка географічного положення та справжній хаос на українських кордонах призвели до того, що Україна перетворилася в країну-донора та країну-транзит “живого товару”. Особливо загрозливих форм набула торгівля жінками та дітьми.

       Жертвами работорговців можуть бути чоловіки та жінки будь-якого віку, рівня освіти і життя. Хоча , як правило, це люди з невисоким освітнім рівнем, які не мають можливості знайти задовільне місце роботи й гідну оплату праці.

       Торгівля людьми сама по собі є порушенням прав людини. Але, крім   того, вона є наслідком порушення інших прав людини. Так, дані громадських організацій свідчать, що більшість жінок, потерпілих від торгівлі людьми, регулярно потерпали від домашнього насильства.

     Будьте   уважнішими, не станьте жертвами торгівлі людьми.

Кількість переглядів: 29