Запитання – відповіді

  1. Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ. Знову ж таки, це інформація про легальну роботу.

Щодо тих зареєстрованих безробітних, які знаходять роботу самостійно, не отримуючи ні направлення від ЦЗ, ні користуючись сайтом служби, то зазначу, що отримання такими особами інформації про легальні трудові відносини на семінарах в ЦЗ очевидно підвищує рівень захищеності їхніх трудових прав.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

Принагідно звертаю увагу, що при прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Дозволю висловити сподівання, що ті заходи, які вживаються державною службою зайнятості в сфері легалізації зайнятості, допоможуть шукачам роботи у знаходженні легальних робочих місць з гідним розміром оплати праці!

  1. Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

 Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) слід зазначити, що законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Слід особливо підкреслити, що таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Принагідно зазначу, що агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

  1. Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

 

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючі право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

  1. Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

   Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

   Слід зазначити, що в період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

   Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

   Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

   Щодо стажування зазначу наступне. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

   В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Окремо зазначу, що отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

  1. При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Слід зазначити, що договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

  1. Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

 

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Тому рекомендуємо безробітним не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

Які документи необхідні для реєстрації внутрішньо переміщених осіб у службі  зайнятості?   

Слід зазначити, що  одним із основним завдань державної служби зайнятості  є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи. Таке сприяння здійснюється для зареєстрованих безробітних.

Варто наголосити,що для пошуку роботи не обов’язково набувати статусу зареєстрованого безробітного. Соціальні послуги з пошуку роботи надаються також особам облікової категорії. До облікової категорії осіб можуть належати, зокрема, особи, які працюють і шукають додатковий заробіток. 

Для того, щоб стати на облік, особа пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а також довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Такі особи інформують кар’єрного радника про свою освіту, досвід роботи.

    Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до центру зайнятості заяву встановленого зразка та пред’являє:

    паспорт;

    довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

    трудову книжку;

    документ про освіту.

    До 01 січня 2019 року діяв порядок реєстрації безробітних, який передбачав обов’язкове пред’явлення при реєстрації довідки про взяття особи на облік як ВПО. Наразі, діє порядок, який не передбачає такого обов’язку.

Слід зазначити, що новий порядок реєстрації передбачає первинне профілювання безробітних для оцінки їх особистісних та професійних характеристик, а також складання індивідуального плану надання послуг.

    Безробітних інформують про можливості працевлаштування, попит на їх професії на ринку праці, систему мотивації до праці, ризик тривалого безробіття, визначення обсягу і видів послуг, які надаватимуться безробітному з метою його інтеграції до ринку праці.

Кар’єрнийрадник разом з безробітними розробляє індивідуальний план працевлаштування.            Складання таких планів передбачено і відносно ВПО.

Якщо у внутрішньо переміщеної особи в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з підприємства на непідконтрольній території, чи може така особа бути зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна?   

Законодавство передбачає два варіанта отримання соціальних послуг в ДСЗ – зареєстрованим безробітним і особам, відносно яких здійснюється облік. Облікова процедура є більш простою відносно пакету документів.

Так, для взяття на облік особа повідомляє кар’єрного радника про свій досвід роботи. При цьому не обов’язковопред’являти трудову книжку.

На відміну від цього, для реєстрації як безробітного, потрібно пред’явити трудову книжку.

У  книжці записи про періоди трудової діяльності мають бути здійснені відповідно до затвердженої інструкції.

Якщо у особи здійснено запис про прийом на роботу, але відсутній запис про звільнення, така особа, за загальним правилом, не може бути зареєстрована як безробітна. 

Але у такого загального правила є виключення.

І стосується воно саме ВПО.

Відповідно до чинного порядку реєстрації безробітних, у разі відсутності у особи документів, що підтверджують факт звільнення, така особа подає до центру зайнятості  заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

Також може бути подано відповідне рішення суду – уразі припинення трудових відносин у судовому порядку.

Подається також розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Для підтвердження того, що запис про звільнення відстутній в трудовій книжці саме у ВПО, рекомендується особі пред’явити довідку про взяття її на облік як ВПО.

У разі необхідності, пропонуємо ВПО безпосередньо звертатись до центрів зайнятості за отриманням консультацій щодо документів або ж телефонувати як до місцевих та і до обласного ЦЗ. З номерами телефонів можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці ОЦЗ.

Якщо внутрішньо переміщена особа має місце свого постійного проживання в сільській місцевості на непідконтрольній території, чи може вона бути зареєстрована в центрі зайнятості?

 

Сам по собі факт реєстрації постійного місця проживання в сільській місцевості жодним чином не впливає на можливість реєстрації особи як безробітної в ДСЗ. Значення має чи належить особа до категорії самостійно зайнятих, чи ні.

До зайнятого населення можуть належати, зокрема, члени фермерських та особистих селянських господарств (ОСГ).

Якщо особа є членом фермерського господарства як юридичної особи, що зареєстрована на непідконтрольній території, то такій особі необхідно подати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення зайнятості.

Щодо членів особистих селянських господарств зазначу наступне.

Для надання статусу безробітного особа подає до БЦЗ чи філії ОЦЗ заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи. 

У заяві особа зазначає чи є вона членом ОСГ, чи ні.

Якщо особа є членом ОСГ і при цьому працювала 6 і більше місяців за рік до реєстрації в ЦЗ, то ведення ОСГ не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання будь-яких додаткових документів.

Якщо член ОСГ працював менше 6 місяців, то він має подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Якщо особа має статус ВПО, то згідно норм порядку реєстрації безробітних, таку довідку не потрібно подавати.

Чи може внутрішньо переміщена особа з інвалідністю, що отримує пенсію,бути зареєстрована в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю?

 

         Відповідно до норм порядку реєстрації безробітних, для надання статусу безробітного особа подає заяву та пред’являє певні документи. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію або державну соціальну допомогу, подає копію довідки до акта огляду МСЕК. За наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

         Отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.

         Але необхідно враховувати, що порядком передбачено, що реєстрація громадянина як безробітного припиняється з дня його визнання нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду МСЕК.

Тому такі громадяни не можуть набувати статус зареєстрованого безробітного.

Слід зазначити, що підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

При працевлаштуванні до роботодавців на нові робочі місця осіб з інвалідністю, що є зареєстрованими безробітними, такі роботодавці мають право звернутись до центру зайнятості за отриманням компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на ЗДСС.

Також нагадаю, що для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавців бронюється 4% робочих місць. На такі робочі місця можуть бути працевлаштовані як місцеві мешканці, так і ВПО.

Чи передбачені законодавством додаткові програми підтримки зайнятості внутрішньо переміщенихосіб?

 

Чинним законодавством про зайнятість населення передбачена можливість компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняу разі працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності суб’єктами малого підприємництва. Така компенсація може надаватися і відносно працевлаштованих ВПО з числа безробітних.

Крім того, в 2015 році до ЗУ «Про зайнятість населення» були внесені зміни, що стосуються ВПО. Зокрема, передбачено, що зареєстрованим безробітним з числа ВПО компенсуються фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої місцевості при працевлаштуванні та витрати на проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно при працевлаштуванні за направленням служби зайнятості.

Для роботодавців передбачена компенсація витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих осіб за направленням ЦЗ.

Також передбачена компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування безробітних на умовах строкових трудових договорів.Саме ця компенсація найбільш дієво використовується в нашій області.

Компенсуються витрати роботодавця протягом 6 місяців, за умови, що для ВПО буде гарантоване робоче місце на період у 2 рази довший.

Період компенсації може бути збільшений до 12 місяців за рішенням обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Крім того передбачено, що ВПО працездатного віку у разі відсутності підходящої роботи можуть отримати ваучер для професійної підготовки. Ваучером є фактичнезобов’язанняЦЗ профінансувати витрати особи на навчання. Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму. Якщо вартість навчання є вищою, різниця оплачується особою або роботодавцем.

Ваучер не надається зареєстрованим безробітним. Такі особи, у тому числі ВПО, проходять професійну підготовку безкоштовно за направленням ЦЗ під замовлення роботодавців.

Детальну інформацію із зазначених питань можливо отримати в ЦЗ або скориставшись Інтернет-ресурсами ДСЗ.

 

Кількість переглядів: 2